морской пейзаж

Сказки, поэзия, лирика для детей и взрослых

 Готуеться до публiкацii  на сайтi лiричний твiр 

iт Пушок i кораблик"

2012

Художник  Добровольський О.В

Життя - зерно, колосок, пшениця ,-  все живе берегти годиться !

 

роза ветров

 

                         

заглавие

Автор Добровольська Людмила Дмитрiвна

 

  1. Не близько i не далеко,
    не далi i для лелеки ,
    злiтати у тi країни,
    де можна зустрiти дельфiна.

 

 

 

10. Якось Сонечко гралося,
з хвилею тусувалося,
iншi хвилi-подружечки
раптом захвилювалися.
 

  19. Та розгадка була
безнадiйно простою:
пiрати шугали по морю
з метою розбою.
 
 

2 Лоскливi,морем обнiженi,
улюбленi обереги,
вони i понинi в синi
танцюють танго з грего.
 

  11. Бо не iх Сонце гладило,
не до них посмiхалося,
не вони скоромовкою
до глибин зазивалися.
  20. Корсари ж на радощах,
що смерть iх минула,
з чуда так заспiвали,
що дорaда здригнулась:
 
  28. Як вовки-шатуни,
схватили гарпуна
й мерщiй до гармати:
"Стрiляти.стрiляти !"
 
  36. Проте iнодi , iх обминаючи,
iз цiкавiстю озираються,
забуваючи про обережнiсть,
вертиляючись по безмежжю...
 
  3 . Чутка вiд часу швидша,
на цiлi столiття владна:
бачили , як дельфiни
людей рятували ладно.
  12.  Тож вони й об"єдналися
проти хвилечки з сонечком,
пiднявшись гуртом
кораблю пiд вiконечка.
  21." Ой ля-ля , ля- ля тiк,
швидш пистоля на бiк,
ой на бiк. що там вiк,
швидш пiстоля на бiк."
 
  29. I понесло-повiяло,
аж закрутило,
дельфiна аж занудило:
кров полилась iз спини.
 
  37. А як чують людське:"Рятуйте",-
Гi-i-Гi-у вiдповiдь
i з"являться тут же,
ощупуючи бiополем.
глянуть поглядом неозорим.
 
  дельфин   13. Потiм вище та вище,
вода ж потекла
аж на самеє днище,
тож кораблика корпус
потягнуло все нище.
  22. Очi сумно блищать,
десь оселi мигтять,
лише крок до грiха,
море-втiха одна.
  30. Кати чи нелюди?
Все не по-божi :
гарпун iз канатом
стримiв на сторожi
в дельфiновiй спинi.
  38. Як людина хороша,
то скажуть:
"Не журися, добродiю,
ще й корови не ляжуть,
як доставим до берега,
як оберега.
 
  4 Зрiли було навiть з неба,
що i доводить не треба.
як з"єднавшись хвостами,
вони й кораблi рятували.
  дельфин   23. Чайки мрiйно григлять,
руки дрiбно тремтять,
як вино несуть в рот,
Так багато турбот.
 
  31. "Гi-i-гi."-закричав,
бо здалось,що вмирав,
кров лилась,як струмок,
а життя-колосок.
 
  39. Тiльки лякатись не треба .
I штовхають,як м"яч,
ту людину по совiстi ,
чи то в лютую зиму,
чи то напровеснi.
 
 
  5.Зовсiм було не просто , дельфiни ж рiзного зросту,
в пари мiцнi гуртуватись,
силу та мiць єднати,
велично i повiльно
судно наверх штовхати.
  14.  Дельфiни. що близько
до судна гуляли,
миттєво до вiтру
(Гi-i-гi),-загукали.
   

24. I зовсiм оговтавшись
вiд страху людського,
повернулись обличчям
до турботи мирськоi.
 

  дельфин   40. A як пахне вiд душечки
ляклим ,гидотним,
минуть стороною,
чи ж попливуть шляхом зворотнiм.
 
  6. I так би було довiчно ,
безгрiшно i симпатично,
до сонця далеко-далеко
й мить- на хвостi в лелеки.
 
  15. Прилинувши швидко,
пiдставив той крила,
тож впевнено стали
на мiсце вiтрила.
 
  25. Пiсля спiву почули
у шлунках пустелi,
де вже там гомонiти
про домашнi оселi?
 
  32. Самка поруч була,
вочевидь не з лякливих,
штовх хвостом гарпуна-
вiдлетiв той зi спини.-
I-гi-геть окаянний,
рятуймось , коханий,
на помiч нам хвилi
i вiтер всезнаний.
 

 

  41. Тож неборака насамотi
змушений борсатися на глибинi,
поки акула не встереже
та до шлунку не впряже.
 
 
  7. Як сонечко любо грiе,
хвилечки млосно млiють,
дельфiни, зiбравшись в танок,
пiсню свою лелiють:
  16. Не знали тодi
нi дельфiни, нi вiтер,
що за люди були
на чорному bitter.
  капитан пиратов   33. Обнялися й пiрнули
на самi глибини,
де море казкове
i каменi сивi.

Поспiшили на посiви
та жнива,
Слава Богу,
Правда ще жива.
 
  пират  
  8. Ми дельфiночки.ми святиночки,
родилися не iз пiночки,
а з божой iскорки,
Усi днинечки цiле лiтечко
куєм море й води синь,
Ой рiднесенький бережечечку,
ти прилинь , швидш прилинь.
 
  17. Чому капiтан мав
пов"язку на оцi
i пiстоля носив
незакритим на боцi?
 
 

26. Взяв вожак iх трубу,
подивився у далеч,
на морi в той час
панував iще марець

  34. Посейдон. задоволений
такою розв"язкою,
сiв в, туманами зiткану,
золотисту каляску,
що запряжена конями
чи дельфiнами.

(Загубилося дещо
за давнiми днинами)
та помчав за крижинами
й височинами
до Сонця i Мiсяця
чи ж до криницi
з вiчними зорями,
пити водицю.
 
  42. Адже красиве родить красиве,
щасливе завжди є щасливе,
а де гидке що лежить,-
стережися,
силою мудростi й глуздом святим
його сторонися.
 
  9. Неждано-негадано.
(щоб було те до дiла)
наiдаючись зрадою,
звiр пiшов проти звiра.
 
 
18. I звiдки той прапор
чорний-чорнючий
висiв на жердинi,
нiби онуча?
  27. I дельфiна побачив,
що звучно спiвав,
"Гарпуна на ноги,"-
мерщiй закричав.
 
  35. З того часу дельфiни
завжди насторожi,
обережно обходять
кордони ворожi.
 
  дельфин  

 

изображение штормоаого ветра

 

 

картинка баннер Посвященная Ясновидящая Людмила картинка баннер судомоделист Олег Добровольский
Ссылки  на сайты автора и художн. оформителя .

 Лiтературний поетичний твiр " Казка про дельфiнiв"  охороняеться Державною службою iнтелектуальноi  власностi Украiни . Свiдоцтво №41826 вiд 17.01.2012 . Передрукування  лише  зi згодою з автором . Конт. е-мейл : ludmila.dobrowolsckaya@yandex.ua

28.02.2013